Це цікаво знати.

СВЯТО СТРІТЕННЯ.

Від зустрічі Божого Сина і його пресвятої Матері з праведним Симеоном це свято дістало назву Стрітення.

На сороковий день після Різдва Христового Діва Марія принесла Боже дитя до храму, щоб освятити його, і зустрів їх там праведний чоловік Симеон, якому Святий Дух сповістив, що не бачитиме він смерті, доки не побачить Христа.

У давнину день 15 лютого вважали святом зустрічі зими з весною. За давніми традиціями тривало це свято тиждень.

Люди ходили до церкви, святили воду, ставили свічки. Вважалося, що свічка, освячена на Стрітення, має велику магічну силу. Ці свічки ще називали «громичними», і запалювали під час грози, щоб уберегти людей і худобу від грому та блискавки. У день Стрітення, прийшовши із церкви, запалювали «громничу» свічку, «щоб весняна повінь не зашкодила посівам і щоб мороз дерева не побив». Від назви свічки і свято називалось колись «Громниця». Стрітенською водою кропили вулики, худобу. Коли чумаків проводжали в дорогу, то кропили волів з возом, примовляючи: «Боже поможи тобі!».

Це свято також поєднує в собі дві традиції: християнську (народження Ісуса Христа) та язичницьку (зустріч зими з весною та народження нового Сонця).

Лютий – час весіль і народних гулянь, в народі цей період називався «М’ясниці». Ще кілька тижнів можна було їсти м’ясні страви, аж поки не настане Великий піст.

У театралізованих народних інтермедіях, які розігрувалися в цей період, Зима була одягнена старою бабою у полатаному кожусі й подертих чоботях, а Весна – вродливою дівчиною з вінком на голові, в мережаній квітами сорочці, зеленій плахті.

ПОВІР’Я.

Ворожили на врожай, залишаючи тарілку із зерном на ніч надворі. Якщо вранці на зерні є роса – врожай буде, немає роси – не жди врожаю.

За повір’ям, Стрітення – найкраща пора для зустрічей, гостин, змовин. Чумаки в цей день оглядали упряж, змащували вози, перевіряли своє знаряддя праці. Традиційно вперше цього дня співають веснянки й востаннє звучать колядки та щедрівки. З інших пісень співаються чумацькі, козацькі та стрілецькі.

Селяни дуже ретельно стежили за погодою на Стрітення, найзавбачливіше навіть вели прогностик на кожну годину. Якщо під вечір потепліло, то перемагало Літо. Коли ж траплялося навпаки, припікав морозець, то Зима ще не поступалася своїми правами.

Якщо на Стрітення півень води нап’ється на порозі (талої води буде багато), то на Явдохи (14 березня) віл напасеться на дорозі (буйно буде рости трава).

На дахах довгі бурульки – стільки ще випаде снігу (на довжину бурульки).